Візантійська астрологія. Наука між православ'ям та магією. Пол Магдалино
Опис Візантійська астрологія. Наука між православ'ям та магією. Пол Магдалино
Астрологія — найдавніша наука про небесні світила та їх вплив на все живе на Землі. Вона зародилася на берегах Євфрату, звідки згодом поширилася до Єгипту, Малої Азії та Греції. Для людей епохи Античності астрологія, поряд із магією, була способом пізнання навколишнього світу, передбачення майбутнього та підпорядкування сил природи. Однак за часів пізньої Римської імперії з поширенням християнства ставлення до античних вчень змінилося зневажливе, і передбачувана практика опинилася під забороною на законодавчому рівні. Проте у Візантії VII–XIV століть інтерес до астральної дивінації не згас: апологети стародавнього вчення намагалися представити його легітимним і відповідним християнському віровченню. Ідея полягала в тому, що якщо вивчення небесних тіл допоможе розшифрувати їхнє значення для людей, таку працю слід вважати благочестивою і прославляючим Творця через дослідження Його творіння. Завдяки свідченням анонімних учених, світських інтелектуалів, ченців та імператорів автор намагається простежити, як наука про зірок, разом із астрономією та математикою, шукала виправдання своєму існуванню у новому християнському суспільстві.