Некрономікон Лавкрафт Говард Філліпс

Опис Некрономікон Лавкрафт Говард Філліпс

«На початку був жах» — так, мабуть, починалося б Святе Письмо за Ховардом Філіпсом Лавкрафтом (1890–1937). «Страх - найдавніше і найсильніше з людських почуттів, а найдавніший і найсильніший страх - страх невідомого», - констатував в есе «Надприродний жах у літературі» один із найдивніших письменників XX ст., усіма своїми творами підтверджуючи цю тезу.

До складу збірки увійшли визнані шедеври зловісних фантасмагорій Лавкрафта, в яких настільки чітко і систематично простежуються деякі доктринальні положення Золотої Зорі, що у багатьох авторитетних коментаторів мимоволі виникала думка про якусь магічну трансконтинентальну інспірацію американського письменника таємним орденом. Здається, «Некрономікон» стане реальним проривом у розумінні складної і суперечливої ​​творчої спадщини метра «чорної фантастики» і першою серйозною спробою передати російською мовою всю первозданну міць цього ні на кого не схожого автора, що прозирає і в його важкому, здавалося часом таким незграбним лексиці.

Взагалі, слід відзначити крайню енігматичність повних «тривожної дивності» текстів Лавкрафта, що інкорпорує у свій авторський міф вельми темні аспекти езотеричного знання, демонологічних ритуалів і окультних практик, не слід забувати і про містифікаційні коннотації, що відсилають до фантастичних конотацій. Проте деякі літературні критики намагалися зарахувати чужу всяку етичну дидактику творчість американського письменника до наукової фантастики та готичного роману. «У справжній історії про надприродне є щось більше, ніж таємниче вбивство, напівзітлілі кістки і саван з брязкаючими ланцюгами. У ній має бути відчутна атмосфера безмежного ірраціонального жаху перед потойбічними силами, — відповів метр, демонструючи повний індиферентизм до позитивістської науки та долі людства. — Література жаху — це окрема, але важлива гілка людського самовираження і тому буде затребувана лише невеликою аудиторією. І все ж хто сказав, що чорна фантастика така вже безпросвітна? Сяюча пишнотою чаша Птолемеїв була виточена з чорного онікса».