У біології і особливо у її ключовій частині - генетиці - настав час переоцінки цінностей. Ймовірно, вона матиме вибуховий характер. Поняття ‛ген‛ та ‛триплетний генетичний код‛, що народилися в ХХ столітті, стали настільки звичними, що це перетворилося на інтелектуальне гальмо для науки. Сьогодні лавина нових експериментальних даних вже не вкладається у визнані постулати. Ці нові факти дивовижні, хвилюють уяву і манять уперед.
В основу даної книги лягла наукова монографія «Хвильовий геном» доктора біологічних наук, академіка РАМТН (академія медико-технічних наук) та РАЄН (академія природничих наук), російського вченого зі світовим ім'ям Петра Гаряєва. Це перероблена для сприйняття простим читачем головна праця автора, яка створила йому світову славу і викликала в нього гнів і нерозуміння наукової спільноти. Книга переглядає проблему генетичного коду як програми побудови усієї біосистеми. Показує "орфографію" написання білкових "текстів" з амінокислотних "літер". Автор не претендує на істину в останній інстанції. Його завдання – правильно поставити нові питання. Відповідь на них можливо знайдуть вчені майбутнього.
У книзі «Квантовий геном у поняттях теорії фізичного вакууму» відомі вчені Геннадій Шипов і Петро Гаряєв нарешті проливають світло на саму природу аномальних явищ і розкривають характер зв'язків світів вищої реальності з нашою свідомістю та станом здоров'я.
У нашому світі є речі, яким багато вчених не знаходять прямого пояснення. Телекінез, левітація, біоінтроскопія — у повсякденному житті ці явища рідкісні, проте дослідники спостерігають їх у процесі експериментів. То що лежить в основі цих феноменів? За рахунок чого відбувається телепортація та матеріалізація об'єктів? Чи існує свідомість як джерело всіх законів світобудови? Як сучасні відкриття у галузі фізики та хвильової генетики можуть допомогти людям?
У книзі Лінгвістико-Хвильової Геном порушено фундаментальні питання генетичного коду, які пов'язані зі структурою, функціонуванням. Зрозуміло, що ми ще далекі від вирішення всіх питань генетичного коду, але ідеї проф. Гаряєва П.П. та його колег дають можливість побачити щось зовсім нове у роботі хромосомного апарату живих клітин. Видається принципово новий науково-практичний напрям, який можна було б назвати «генетико-хвильова навігація та управління в біосистемах». Воно подано автором у рамках теоретичних моделей, що підтверджуються власними та незалежними експериментальними дослідженнями. Квантова складова генетичної роботи клітин є надзвичайно важливою. Зрозуміло, що гігантським за масштабами та складністю метаболізмом клітин, тканин та організму в цілому необхідно керувати. У зв'язку з цим автор висуває нову та суттєву ідею генетичного квантового біокомп'ютингу. Такий підхід цікавий і для опторадіоелектроніки, радіотехніки, комп'ютера, систем навігації та управління. Більше того, хвильові механізми роботи клітин мають пряме відношення до наноелектроніки. Живі організми наочно показують нам приклади нанобіотехнологій, ефективно використовуючи для власної хвильової біокомп'ютерної регуляції такі наноструктури, що активно працюють, як ферменти, рибосоми, мітохондрії, мембрани, цитоскелет і хромосоми. Нанотехнічні механізми роботи клітин та їх генетичного апарату потребують теоретико-біологічного осмислення та фізико-математичного аналізу, який дозволяє створити, у тому числі, невідомі раніше принципово нові лазерно-радіохвильові технології генетичного управління метаболізмом багатоклітинних організмів. Результати використання таких технологій колективом П.П. Гаряєва вражають. Авторами коректно та розгорнуто продемонстровано далеку (багатокілометрову) хвильову передачу реальної керуючої генетичної інформації від Донора (живої тканини) до Реципієнта (організму). Така передача донедавна вважалася принципово неможливою. Тепер це є фундаментальним фактом. З'являється можливість створення досконалої унікальної молекулярно-оптико-радіоелектронної апаратури, яка зможе здійснювати найскладніші навігаційно-регуляторні функції для позитивного керування генетико-фізіологічними функціями організмів. Розглядається проблема створення генетичного лазера. Факт лазерного накачування ДНК і хромосом 'in vitro' акад. П.П. Гаряєвим та його колегами вже продемонстровано та опубліковано у 1996 р. та підтверджений роботами японських дослідників у 2002 р. Такий лазер виконуватиме багато раніше незрозумілих функцій генетичного апарату для вирішення проблем біології, медицини та сільського господарства. Інша сторона такої роботи – це можливість застосування когерентних станів та випромінювань живих клітин та їх інформаційних структур для проектування біокомп'ютерів, які працюють на засадах голографії, солітоніки та квантової нелокальності. Фактично прообраз такого біокомп'ютера створено колективом П. Гаряєв