"Кентавр" Елджернон Блеквуд

Опис "Кентавр" Елджернон Блеквуд

Umbram fugat veritas (тінь біжить істини — лат.) — цей посвятільний девіз, отриманий у Храмі Ісиди-Уранії герметичного ордена Золотої зарі 1900 р., Елджернон Блеквуд (1869-1951) у повній мірі втілив у своїй творчості, проливши світло істини на істини такі темні ірраціональні зони людського духу, як-от східні джерела традиційної міццевої науки й оргіасотичні містерії стародавніх Єгипту, як охоплені пантеїстичним світоглядом криваві друїдичні практики та шаманські обряди північноамериканських індіанців, як божевільні діонісійські культи Середземномор'я та похмурі оккультурні ритуали з їхніми вбиральними паранормальними феноменами. Свідоцтвом тому справжній збірник ніколи раніше не переходив на російську мову обраних творів англійського письменника, серед яких насамперед треба зазначити роман «Кентавр»: тут з особливою силою темувала «розширення свідомості», домінантна в тому свердленому опусі, який, на думку автора, що пройшло в 1923 р. езотеричну школу Г. Гурджієва, відчиняв ворота іншої реальності, даючи змогу увійти у світ грецьких міфів.

«Навіть мовлення не може йти про сумніви в даруванні містера Блеквуда, - писав Х. Лавкрафт у статті "Дворого жах у літературі", - бо ще ніхто з таким мистецтвом, серйозністю і доскональною точністю не передав обертону якийсь лякаючий мандрівки повсякденного життя, ніхто з такою надприродною інтуїцією не стягував деталь до деталі, щоб викликати почуття та відчуття, які допомагають подолати перехід із реального світу у світ потубобний. Найкраще, він розуміє, що чутливі витончені люди завжди живуть десь на кордоні мрій і що майже жодної різниці між образами, створеними реальним світом і світом фантазій, немає».