Хакуїн Екаку (1686-1768) є однією з найпомітніших постатей японського дзен-буддизму. Вже за життя він мав безмежну пошану за незвичайну сміливість, переконаність, безкомпромісність і незалежність. Через два з половиною століття після смерті Хакуїна в межах своєї школи був наділений саном патріарха. Його життя та робота стали символами істини, яку він сповідував. Причиною того, що Хакуїн продовжує займати унікальне місце в історії дзен, без сумніву, є залишена ним надзвичайна літературна та художня спадщина. Ця книга є перекладом “Дикого плюща” (“Іцумадегуса”) – духовної автобіографії Хакуїна, написаної ним на вісімдесят першому році життя, за два роки до смерті.